COCAIN Columbia Клин

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Але, але, стрит! Я тут, как на концерт, нахожусь. Без лишних прелюдий влетаю внутрь созвездия космических драконов, реверснул их заебись пять шариков кока, и жырный кетамин прям так вколол в лицо. Иду я, роуз вокруг моего шею, наркоша шикую, космос кручу и шмакую.

Купил я товар, аудиенция с бледнолицыми в денежки обошлась, закладки пришли, пора в лаборатории шамать. Горит мой краковский риг на всех парах, а я уже забыл, кто Мадонна и где Париж. Ужалиться... А-та-та, это все больнее, ахуеть я колбасит, тормозит на месте! Так шо, никто не даст наркоманонетикам закатить на крейзи вэйв? Ахуеть, я считаю до десяти, машинка в зубы и на полную подъем!

Приходит моя вечерина, мне рассказали про пламенную вечеринку на Луне, я решил, шо неплохо бы туда запрокинуться, но попался на гаш, бля, и сойти с ума, не добравшись до ракеты. Киллеры рядом, но я без паранойи, вон те святые мудаки, скукоженные, слегка задетыми, бля!

И тут, гандон, я добился своего, оказывается, у меня в кармане билет на борт и кило черного кока, бля, это же реальное техно, я вспомнил, шо я не находясь на настоящей земле, могу позволить себе все, шо я хочу! Катайся, птица!

Я улетел, мать его, нахуяриться на орбите и стал факин старался, чтоб закладки, обращаясь в НАСА и много резвых приятив, влетали в моё горло, шмаляться прям с орбиты в мою душу! Да и шмолять пришлось, ты понимаешь. Колбасит, колбасит мой мозг, и я тыкаюсь всякими наркотиками, а земля подо мной кружится, караул, я испугался, братаны!

Запыхавшись, я вспомнил, шо у меня с собой есть мега-бэд килошек гаша! И это значило, шо можно поджигать этот космошит и смотреть, как оно выгорает! Прям, братишка, во блин, такое ощущение, будто ебашу прямо на огне.

Я	токсика!
Я	кислород!
Я	кручу!
Я	шмакаю!

Но, блеать, наш технофашистский король, Смерть, выглядит так реально, что у меня ладони покрылись потом, а жопа сжалась так, словно я предательством занимаюсь. Блять, измена! Чувствую, я закончил свое повествование, а мои руки и ноги сами себе врачуют углекислоту и похуяривают реликт, мать его.

Вобщем, я здесь, чернота творит свое, и я стараюсь смертельно космошить, чтобы выдержать в этом прекрасном наркосомном космосе.